Скасування передбаченого законом рівня посадових окладів працівників апарату спровокує плинність висококваліфікованих кадрів

Доки Державна судова адміністрація шукає способів забезпечити виплату зарплат працівникам апарату та збільшити її середній показник, в Уряді, навпаки, переймаються тим, як відмовитися від виконання норм закону та не підвищувати посадових окладів. Численних звернень апаратників та Ради суддів не почули ні чиновники, ні народні обранці, і проект закону «Про державну службу» був прийнятий за основу разом із положенням про скасування норми щодо закріплення мінімального посадового окладу для персоналу судових установ. Але останні не полишають надії достукатися до високопосадовців…
У черговому листі на адресу очільників органів державної влади, що надійшов на адресу «ЗіБ», працівники апарату Сарненського районного суду Рівненської області (загалом — 23 підписи) закликають Президента, Верховну Раду та Уряд «ужити заходів для вирішення критичної ситуації у сфері виплати заробітної плати працівникам апарату суду».

Висловлюючи цілковиту підтримку зверненням своїх колег з різних регіонів (з якими можна ознайомитися на сайт «ЗіБ». — Прим. ред.), рівненчани наголошують, що заробітна плата є їх основним джерелом доходів. Адже законом «Про засади запобігання корупції» від 7.04.2011 №3206-VІ державний службовець позбавлений можливості суміщення на державної служби з іншими видами оплачуваної діяльності, крім викладацької, наукової та творчої, медичної практики, інструкторської та суддівської практики зі спорту. Підприємницька діяльність також заборонена, що є складовою антикорупційної політики.

«Водночас реалії сьогодення (темпи поглиблення економічної кризи, стрімке зростання комунальних тарифів і цін на товари першої
необхідності) призвели до того, що розмір заробітної плати працівників апарату суду не забезпечує належного рівня їхнього життя, суперечить вимогам часу, ставить за межу виживання їхні родини», — наголошується в листі.

Тож працівники апарату не згодні з тим, що саме на їхніх доходах слід економити. Тим більше що з 1.04.2015 скасовано обмеження максимального розміру суддівської винагороди та зарплат народних депутатів, урядовців, прокурорів, працівників інших державних органів.

На цьому тлі як знущання сприймаються окремі положення проекту закону «Про державну службу» (№2490), який, серед іншого, передбачає виключення абз.2 ч.1 ст.147 закону «Про судоустрій і статус суддів», що наразі встановлює оклад працівника апарату, посада якого віднесена до 6-ї категорії, на рівні 30% посадового окладу судді місцевого суду.

«Такі дії законодавців є несправедливими й дискримінаційними стосовно працівників апарату, посадовий оклад яких залишається на рівні однієї мінімальної зарплати відповідно до постанови КМ «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади,
органів прокуратури, судів та інших органів» від 9.03.2006 №268», — наголошується в листі. Адже мінімальний посадовий оклад судді після скасування обмеження становить 10 мінімальних зарплат.

«У всіх державних інститутах пропагують стандарти рівності та справедливості, здавалося, за таких умов кожен голос народу буде почутий, будуть ураховані інтереси кожного. Ми виступаємо проти соціальної несправедливості й вимагаємо поваги до своєї щоденної праці, значення якої остаточно нівелювалося реєстрацією проекту №2490 одночасно зі скасуванням обмежень максимального розміру зарплат суддів, прокурорів та інших категорій високопосадовців», — апелюють до народних обранців працівники суду.

Чинне законодавство забороняє державному службовцю брати участь у страйках. Але водночас, відзначають рівненці, «оплата праці втратила свою стимулюючу функцію, не існує її диференціації залежно від кваліфікації та фактичних результатів праці». А низький рівень зарплати в поєднанні з високими вимогами до кандидатів не мотивують до влаштування на вакантні посади. Тож апаратники прогнозують плинність висококваліфікованих
кадрів та брак досвідчених фахівців, що «неодмінно призведе до суттєвого погіршення роботи органів судової влади».

З огляду на такі перспективи та для забезпечення належного рівня правосуддя в державі працівники апарату чекають від Уряду «негайних та дієвих заходів щодо приведення положень постанови КМ №268 у відповідність із чинним законом «Про судоустрій і статус суддів». Також, на їхню думку, необхідно вилучити з розд.X «Прикінцеві та перехідні положення» проекту №2490 пп.7 п.4, який стосується виключення абз.2 ч.1 ст.147 закону «Про судоустрій і статус суддів».

Нагадаємо, що свою підтримку зверненням апаратників висловила й Рада суддів. У своєму рішенні від 16.04.2015 №41 вона наголосила на неприпустимості виключення із закону норми про мінімальний оклад працівника апарату та ненадання статусу держслужбовця помічникам суддів, що також передбачено урядовим проектом.

Прикметно, що під час обговорення в сесійній залі цього питання жодного заперечення щодо скасування абз.2 ч.1 ст.147 закону «Про судоустрій і статус суддів» висловлено не було. Схоже, що для нардепів та чиновників головне не в тому, аби
утримати в судах фахівців, а в зрівнянні всіх держслужбовців за рівнем оплати праці. За найнижчою межею.