Бездіяльність породжує безкарність

 

Чому правоохоронні органи фактично ігнорують факти посягання на безпеку служителів Феміди?

Останнім часом почастішали повідомлення про блокування приміщень судів, їх мінування, тиск, погрози, та навіть про фізичну розправу над законниками в разі неприйняття рішення, яке вважають правильним ті чи інші політики або громадські активісти. Причому географія такої інформації дедалі розширюється…

«Хуліганський» список
Як відомо, у квітні цього року Рада суддів відреагувала на численні повідомлення щодо протиправних дій стосовно суддів та працівників апарату з боку так званих громадських активістів та
високопосадовців. У рішенні від 8.04.2016 №24, зокрема, згадуються особливо брутальні інциденти, що відбувалися у Приморському районному суді м.Одеси, де дійшло до того, що ці активісти навіть захопили частину адміністративної будівлі. Натомість працівники поліції незворушно спостерігали за цим дійством, не вживаючи жодних заходів щодо попередження або ж припинення протиправних дій.
Так само без реагування залишалися й спроби увірватися до нарадчої кімнати, де перебував суддя, і навіть побити працівників апарату. Але й ці хуліганські дії не спонукали викликаний наряд поліції втрутитися у ситуацію. Таку бездіяльність правоохоронців пов’язують із оприлюдненням колишнім заступником Генерального прокурора Давидом Сакварелідзе на своїй сторінці у соціальній мережі заклику до всіх осіб, які не згодні з рішенням Приморського районного суду м.Одеси, звернутися до прокуратури, зокрема до нього як прокурора Одеської області. Тим більше що на той момент одеську поліцію очолював Гіоргі Лорткіпанідзе. (На
цьому тижні 25 народних депутатів направили запит міністру внутрішніх справ щодо його звільнення, оскільки, за їхньою інформацією, він порушує закон про державну службу, залишаючись громадянином Грузії.) А серед справ, що розглядалися у суді, було й обрання запобіжних заходів стосовно двох працівників Чорноморського міського відділу поліції, яких підозрюють у незаконному позбавлені волі особи та отриманні хабара.
У цьому ж переліку й зухвале побиття судді Апеляційного суду Черкаської області в її власному будинку. Адже правоохоронці відреагували на її повідомлення про проникнення до оселі невідомих осіб тільки через півгодини після виклику.
Мали місце аналогічні випадки й в Апеляційному суді Закарпатської області. Як повідомили «ЗіБ» в установі, зокрема, йдеться про грубе та відверте втручання у процес з боку сторонніх осіб, психологічний тиск на суддів, що чинився у формі гучних масових заходів у залі суду з метою вплинути на ухвалення рішення та напад на прокурора під час розгляду резонансної справи «Драгобрат». У
підсумку такі діяння завершилися значним пошкодженням державного майна та заподіянням шкоди на суму понад 12000 грн. При цьому в приміщенні суду перебувала чимала кількість правоохоронців, котрі не вжили жодних заходів задля врегулювання ситуації.
Ще один випадок, що стався на початку цього року в цьому ж суді, — блокування режимного приміщення групою осіб, що позиціонували себе як громадські активісти, серед яких був і мешканець Мукачівщини, котрого обвинувачують у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 Кримінального кодексу («Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою»). Працівники ж поліції, яких було негайно викликано, фактично жодних дій у цій ситуації не вчинили.
Голова суду із цього приводу був змушений звернутися до керівництва УСБУ в Закарпатській області з проханням провести перевірку за цим фактом та надати правову оцінку діям, вчиненим у суді зазначеною групою осіб.
Без надії сподіваємося?
Що ж залишається працівникам судової системи в такій ситуації? Насамперед розраховувати, що правоохоронні органи усе ж будуть виконувати покладені на них основні завдання та обов’язки.
У свою чергу РСУ звернулася до Міністерства внутрішніх справ з вимогою вжити невідкладних заходів щодо посилення охорони судів, безпеки суддів та працівників апарату, а також контролю за належною поведінкою працівників правоохоронних органів під час спілкування з відвідувачами установ при виконанні службових обов’язків стосовно охорони приміщень.
Можливо, ситуації зарадить і встановлення відеоспостереження у всіх приміщеннях. Це дозволить фіксувати факти протиправних діянь з боку як так званих активістів, так і самих правоохоронців.
Певні сподівання покладаються і на якнайшвидше створення відомчої воєнізованої охорони при Державній судовій адміністрації. Хоча тут усе
упирається у питання фінансування, яке не квапиться вирішити Кабмін.
«Самоврядники» також розраховують, що у Національній поліції розроблять певний алгоритм дій стосовно запобігання порушенням правопорядку у судах. А Генеральна прокуратура жорстко реагуватиме на факти бездіяльності правоохоронців та розміщення посадовими особами у соціальних мережах повідомлень, спрямованих на заклики до переслідування суддів, а також таких, що принижують честь і гідність людей у мантіях. Адже вони мають кваліфікуватися як наміри щодо впливу або тиску на суд. А це, як відомо, є кримінально караним діянням.
Водночас, на думку експертів, лише перші реальні обвинувачення у скоєнні таких злочинів, як втручання в діяльність судових органів, погроза або насильство стосовно судді тощо (стст.376—379 КК), а головне — невжиття достатніх заходів для безпеки працівників суду (ст.380 КК), можуть перервати наявну загрозливу тенденцію. І чим жорсткішим (у межах передбачених санкцій) буде покарання, тим
менше буде охочих виявляти неповагу до суду чи не виконувати свої посадові обов’язки.