Рада суддів України надала роз’яснення щодо подальшої організації роботи судів з розгляду судових справ

   Відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» в Україні утворено 136 нових (з них 17 на тимчасово окупованій території АРК, Донецької та Луганської областей) та ліквідовано існуючі 490 районів.

   Згідно з частиною сьомою зазначеної постанови, вона набирає чинності з дня, наступного за днем її опублікування, крім підпункту 1 пункту 1 та підпункту 1 пункту 3, які набирають чинності з моменту повернення тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим під загальну юрисдикцію України. 19.07.2020 року зазначена постанова набрала чинності.

   У зв’язку з цим Рада суддів України надала роз’яснення щодо подальшої організації роботи судів з розгляду судових справ.

   Відповідно до статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом, проект якого вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя.Частиною першою статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» також передбачено, що судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності. Відповідно до статті 19 цього ж Закону суд утворюється і ліквідовується законом.

   Проект закону про утворення чи ліквідацію суду вносить до Верховної Ради України України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя.Місцезнаходження, територіальна юрисдикція і статус суду визначаються з урахуванням принципів територіальності, спеціалізації та інстанційності.

   Підставами для утворення чи ліквідації суду є зміна визначеної цим Законом системи судоустрою, необхідність забезпечення доступності правосуддя, оптимізації видатків державного бюджету або зміна адміністративно-територіального устрою. Утворення суду може відбуватися шляхом створення нового суду або реорганізації (злиття, поділу) судів.

   Наведені норми слід розуміти таким чином, що система судоустрою хоча і будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності, однак на практиці вона не завжди може співпадати з існуючим адміністративно-територіальним поділом держави.

    Зміна ж адміністративно-територіального устрою може бути лише підставою для перегляду існуючої системи судоустрою в порядку визначеному Конституцією та законами України.

   Це дає підстави вважати, що до зміни системи судоустрою та приведення її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою шляхом утворення, реорганізації чи ліквідації судів, місцеві загальні суди продовжують здійснювати розгляд справ в межах раніше утворених районів та раніше визначеного адміністративно-територіального устрою.