20.11.2013 року виповниться рік відтоді, як в Україні набрав чинності новий Кримінальний процесуальний кодекс. Що нового даний законодавчий акт передбачив під час здійснення кримінального провадження?

З метою забезпечення більш ефективного дотримання прав і свобод людини і громадянина в кримінальному провадженні, у тому числі й осіб, винних у вчиненні кримінальних правопорушень, у кримінальне процесуальне законодавство України були внесені значні зміни, які знайшли своє відображення в Кримінальному процесуальному кодексі України,  який набрав чинності з 20 листопада 2012 року.  Оскільки новел в процесуальному законодавстві багато, хотів би звернути увагу на кілька найсуттєвіших змін.

Законодавцем скасовано  інститут  порушення кримінальної справи. Відповідно досудове розслідування розпочинається уже не з моменту порушення кримінальної справи, а з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Відомості до цього реєстру вносяться слідчим у зв’язку з поданням заяви чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення потерпілим чи заявником, або після самостійного виявлення слідчим з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Введена нова процесуальна фігура - слідчий суддя, яким є суддя районного суду, до повноважень якого належить здійснення у порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Передбачено новий процесуальний інститут – провадження на підставі угод, що являють собою юридичну домовленість між учасниками кримінального провадження щодо кваліфікації дій винної особи, міри покарання, розміру шкоди, що підлягає відшкодуванню потерпілій особі тощо.

Внесено зміни і до переліку запобіжних заходів, зокрема з»явились такі запобіжні заходи як особисте зобов»язання, домашній арешт, а такі запобіжні заходи як підписка про невиїзд, порука громадської організації або трудового колективу, нагляд командування військової частини, що передбачалися Кримінально- процесуальним кодексом 1960 року, виключені із кримінального процесуального законодавства.

Однією із новел КПК України є також  запровадження інституту присяжних, коли розгляд кримінального провадження здійснюється у складі двох професійних суддів та трьох присяжних.

Нові підходи визначені і під час розгляду кримінальних проваджень щодо злочинів, які вчинені неповнолітнім, зокрема судді    (суддя),    уповноважені   здійснювати   кримінальне провадження   щодо   неповнолітніх,   обираються  з  числа  суддів відповідного  суду зборами суддів цього суду Суддею,   уповноваженим   здійснювати  кримінальне провадження  щодо  неповнолітніх, може бути обрано суддю із стажем роботи   суддею   не   менше  десяти  років,  досвідом  здійснення кримінального  провадження  в суді і високими морально-діловими та професійними   якостями. 

Положеннями нового кодексу посилено відповідальність підозрюваного (обвинуваченого), свідка, потерпілого за неприбуття за викликом слідчого та суду. Зокрема, у випадку неприбуття на виклик слідчого, особа може бути піддана штрафу в розмірі від 0,25 до 0,5 розміру мінімальної заробітної плати, а у випадку неприбуття на виклик суду – від 0,5 до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Однією із новел чинного кримінального процесуального законодавства є провадження на підставі угод, розкажіть детальніше, що являє собою даний вид провадження?

Одним із найобговорюваніших і найбільш революційних нововведень нового Кримінального процесуального кодексу України є запровадження досі невідомого українському кримінальному процесу інституту – кримінального провадження на підставі угод. Так, Глава 35 КПК передбачає можливість укладення двох видів угод: 1) Угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим; 2) Угоди між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. 

Угоди про примирення між потерпілим і підозрюваним (обвинуваченим), можуть бути укладені у провадженнях щодо злочинів невеликої та середньої тяжкості, якими завдана шкода фізичній особі або майнова шкода юридичній особі, за ініціативою будь-якої зі сторін. В угоді про примирення, зокрема, сторони мають передбачити: кваліфікацію злочину; розмір шкоди, завданої злочином; строк відшкодування шкоди чи перелік дій, не пов'язаних з відшкодуванням шкоди, які підозрюваний чи обвинувачений зобов'язані вчинити на користь потерпілого, строк їх вчинення, узгоджене покарання та згода сторін на його призначення. 

Угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді).

Угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним (обвинуваченим), можуть бути укладені у провадженнях щодо злочинів невеликої, середньої тяжкості та у провадженнях щодо тяжких злочинів. Ці угоди можуть бути укладені в провадженнях щодо злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним та суспільним інтересам.

Після укладення вищевказаних видів угод, кримінальне провадження направляється до суду для їх затвердження. Зокрема  за час дії положень нового КПК України суддями Березнівського районного буду було постановлено 58 вироків на підставі угод.

            Хотів би звернути увагу також і на ту обставину, що затвердження угод здійснюється за обов»язкової присутності підозрюваного (овинуваченого) та потерпілого, неявка даних осіб в судове засідання призводить до відкладення судового розгляду, а тому хотів би закликати громадян, які стали учасниками кримінального провадження, не ігнорувати судові виклики, адже  підписанням угоди кримінальне провадження ще не завершується. Суд має переконатись, що укладення угоди було добровільним, на потерпілого та обвинуваченого не вчинявся тиск, на досудововому слідстві не було допущення порушення їх прав та свобод, а це можливо з»ясувати лише за обов»язкової присутності особи.

  Чи  застосовувався  на  практиці  Березнівського  районного  суду   інститут   присяжних ?

Кримінальне провадження може розглядатися судом присяжних лише в тому випадку, коли це провадження розглядається відносно обвинуваченого за вчинення ним кримінального правопорушення, за який законодавством передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі та тільки у випадку, коли такий обвинувачений заявить клопотання про розгляд справи судом присяжних. Кримінальне провадження в районному суді в такому випадку здійснюється у складі двох професійних суддів та трьох присяжних, які на час розгляду справи користуються правами і обов'язками судді та складають відповідну присягу. Станом  на  сьогоднішній  день  жоден  з  обвинувачених  не  виявив  бажання   щодо  розгляду  кримінального  провадження   судом  присяжних.

Поряд з цим рішенням Березнівської районної ради №436 від 24 липня 2012 року було обрано присяжних Березнівського районного суду в кількості 15 чоловік, до складу якого увійшли педагоги, робітники, службовці та підприємці.